“Молочна рив’єра” та “Калина” – історії СМФ


Домашню тушенину, вона ж по народному тушонка, готують на сімейній молочній фермі “Калина” у Хмельницькій області. Пані Альона з чоловіком Віктором влаштували справжнє домашнє виробництво, аби забезпечити м’ясною продукцією довготривалого зберігання наших захисників. А ще ліплять вареники, на які використовують, зокрема, домашній сир і молоко.

Молоко сім’я Воронюків також роздає і переселенцям, які проживають у їхньому селі, а таких чимало. Є й багато діток, яких СМФ “Калина” забезпечує свіжим домашнім молочком.

Ринку збуту зараз немає. Молокозавод, який у довоєнний час купував у них молоко, зараз його не забирає. Тому сім’я більшість виробленого молока віддає на благодійність, ще частину купують односельці. З кормами проблем наразі немає, “Калина” ними забезпечена, навіть допомагає місцевим фермерам, у кого ситуація з годівлею худоби скрутніша.Сім’я Воронюків прийняла у себе людей із Києва. Зараз у їхньому будинку мешкає четверо осіб, яким також допомагають усім необхідним. Будинок у повному розпорядженні абсолютно чужих людей, яких фермери прийняли як рідних.

Багато чоловіків-фермерів зараз у Збройних силах України. Серед наших захисників і чоловік Галини, власниці СМФ “Молочна рив’єра” на Рівненщині. Пані Галина у ці складні часи дбає про ферму самостійно. Донька Кузьмичів у випускному класі, хвилюється щодо іспитів та вступу, адже планувала вступати в Київ. А головне, допомагає мамі по господарству і людям, що втекли із самого виру війни.У сім’ї Кузьмичів проживають знайомі із Києва: Світлана, Олена та дочка-чотирикласниця. Також у селі перебувають люди з Бучі та зі сходу країни, серед них і вагітна жінка.

Проблем зі збутом молока немає: молокозавод забирає регулярно, перший тиждень війни Галина Кузьмич сама возила молоко на ПСП “Україна” Укрмілкінвест, бо не приїжджав молоковоз. Фермерка має 350 га поля, зараз починається посівна. Уявіть, скільки землі та праці на жіночі плечі! Спільними зусиллями із старостою села Галина домоглася, щоб в селі залишився 1 механізатор – його хотіли забрати на потреби ЗСУ. Окрім того, великою проблемою є дефіцит та ціна пального. А ще Кузьмичі не можуть купити солі для корів – ніде не продають.

Хвилюється пані Галина, щоб продати силос, якого мають вдосталь. Аби важлива складова раціону худоби – силос не зіпсувався, потрібні покупці.Фермери, якщо Ви або ваші знайомі мають потребу у силосі, звертайтеся до Галини Кузьмич – 098 056 66 95. Вартість силосу – 1,2 грн/кг. Взаємодопомога як ніколи на часі!